БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКАпідсил., ПУСТЕ́ЛЯпідсил., ПУСТИ́НЯпідсил.рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.). Відійшовши від шахти, Андрій не зразу попрямував додому, а ліг на безлюдді в м’яку траву (О. Гуреїв); Вона пробродила кілька годин. То тікала на відлюддя, то змішувалася з метушливими львів’янами (Є. Куртяк); Був уже кінець робочого дня. Редакція одразу перетворилася в пустку (П. Колесник); - Мешканці кинулися в газосховище, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За годину місто стало пустелею (О. Донченко); Хай наш Мінськ тепер пустиня гола, - Завтра знов розквітне він, як сад! (М. Рильський).