-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відлю́ддя  
родовий відлю́ддя  
давальний відлю́ддю  
знахідний відлю́ддя  
орудний відлю́ддям  
місцевий на/у відлю́дді, відлю́ддю  
кличний відлю́ддя*  

Словник синонімів

БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКАпідсил., ПУСТЕ́ЛЯпідсил., ПУСТИ́НЯпідсил.рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.). Відійшовши від шахти, Андрій не зразу попрямував додому, а ліг на безлюдді в м’яку траву (О. Гуреїв); Вона пробродила кілька годин. То тікала на відлюддя, то змішувалася з метушливими львів’янами (Є. Куртяк); Був уже кінець робочого дня. Редакція одразу перетворилася в пустку (П. Колесник); - Мешканці кинулися в газосховище, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За годину місто стало пустелею (О. Донченко); Хай наш Мінськ тепер пустиня гола, - Завтра знов розквітне він, як сад! (М. Рильський).