відлюбитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[безос.]

Словник відмінків

Інфінітив відлюби́тися, відлюби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відлю́биться  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. відлюби́лося, відлюби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник