відлущуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відлу́щуватися, відлу́щуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлу́щуватиметься | відлу́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлу́щується | відлу́щуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відлу́щувався, відлу́щувавсь | відлу́щувалися, відлу́щувались |
| жін. р. | відлу́щувалася, відлу́щувалась | |
| сер. р. | відлу́щувалося, відлу́щувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щувавшись | ||