відлущувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відлу́щувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́щуймо | |
| 2 особа | відлу́щуй | відлу́щуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́щуватиму | відлу́щуватимемо, відлу́щуватимем |
| 2 особа | відлу́щуватимеш | відлу́щуватимете |
| 3 особа | відлу́щуватиме | відлу́щуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́щую | відлу́щуємо, відлу́щуєм |
| 2 особа | відлу́щуєш | відлу́щуєте |
| 3 особа | відлу́щує | відлу́щують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відлу́щував | відлу́щували |
| жін. р. | відлу́щувала | |
| сер. р. | відлу́щувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлу́щуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відлу́щувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щувавши | ||