відлущувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відлу́щувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлу́щуймо | |
2 особа | відлу́щуй | відлу́щуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлу́щуватиму | відлу́щуватимемо, відлу́щуватимем |
2 особа | відлу́щуватимеш | відлу́щуватимете |
3 особа | відлу́щуватиме | відлу́щуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлу́щую | відлу́щуємо, відлу́щуєм |
2 особа | відлу́щуєш | відлу́щуєте |
3 особа | відлу́щує | відлу́щують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відлу́щуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відлу́щував | відлу́щували |
жін. р. | відлу́щувала | |
сер. р. | відлу́щувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відлу́щуваний | ||
Безособова форма | ||
відлу́щувано | ||
Дієприслівник | ||
відлу́щувавши |