відлущуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлу́щуваний відлу́щувана відлу́щуване відлу́щувані
родовий відлу́щуваного відлу́щуваної відлу́щуваного відлу́щуваних
давальний відлу́щуваному відлу́щуваній відлу́щуваному відлу́щуваним
знахідний відлу́щуваний відлу́щувану відлу́щуване відлу́щувані
орудний відлу́щуваним відлу́щуваною відлу́щуваним відлу́щуваними
місцевий на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім на/у відлу́щуваній на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім на/у відлу́щуваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлу́щуваний відлу́щувана відлу́щуване відлу́щувані
родовий відлу́щуваного відлу́щуваної відлу́щуваного відлу́щуваних
давальний відлу́щуваному відлу́щуваній відлу́щуваному відлу́щуваним
знахідний відлу́щуваний відлу́щувану відлу́щуване відлу́щувані
орудний відлу́щуваним відлу́щуваною відлу́щуваним відлу́щуваними
місцевий на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім на/у відлу́щуваній на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім на/у відлу́щуваних