відлущуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відлу́щуваний | відлу́щувана | відлу́щуване | відлу́щувані |
| родовий | відлу́щуваного | відлу́щуваної | відлу́щуваного | відлу́щуваних |
| давальний | відлу́щуваному | відлу́щуваній | відлу́щуваному | відлу́щуваним |
| знахідний | відлу́щуваний | відлу́щувану | відлу́щуване | відлу́щувані |
| орудний | відлу́щуваним | відлу́щуваною | відлу́щуваним | відлу́щуваними |
| місцевий | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваній | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відлу́щуваний | відлу́щувана | відлу́щуване | відлу́щувані |
| родовий | відлу́щуваного | відлу́щуваної | відлу́щуваного | відлу́щуваних |
| давальний | відлу́щуваному | відлу́щуваній | відлу́щуваному | відлу́щуваним |
| знахідний | відлу́щуваний | відлу́щувану | відлу́щуване | відлу́щувані |
| орудний | відлу́щуваним | відлу́щуваною | відлу́щуваним | відлу́щуваними |
| місцевий | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваній | на/у відлу́щуваному, відлу́щуванім | на/у відлу́щуваних |