відлущити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відлу́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́щмо | |
| 2 особа | відлу́щ | відлу́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́щу | відлу́щимо, відлу́щим |
| 2 особа | відлу́щиш | відлу́щите |
| 3 особа | відлу́щить | відлу́щать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлу́щив | відлу́щили |
| жін.р. | відлу́щила | |
| сер.р. | відлу́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| відлу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щивши | ||
| Інфінітив | відлу́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́щмо | |
| 2 особа | відлу́щ | відлу́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́щу | відлу́щимо, відлу́щим |
| 2 особа | відлу́щиш | відлу́щите |
| 3 особа | відлу́щить | відлу́щать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлу́щив | відлу́щили |
| жін.р. | відлу́щила | |
| сер.р. | відлу́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| відлу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́щивши | ||