відлущити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відлу́щити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлу́щмо | |
2 особа | відлу́щ | відлу́щте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлу́щу | відлу́щимо, відлу́щим |
2 особа | відлу́щиш | відлу́щите |
3 особа | відлу́щить | відлу́щать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відлу́щив | відлу́щили |
жін.р. | відлу́щила | |
сер.р. | відлу́щило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відлу́щений | ||
Безособова форма | ||
відлу́щено | ||
Дієприслівник | ||
відлу́щивши |
Інфінітив | відлу́щити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлу́щмо | |
2 особа | відлу́щ | відлу́щте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлу́щу | відлу́щимо, відлу́щим |
2 особа | відлу́щиш | відлу́щите |
3 особа | відлу́щить | відлу́щать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відлу́щив | відлу́щили |
жін.р. | відлу́щила | |
сер.р. | відлу́щило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відлу́щений | ||
Безособова форма | ||
відлу́щено | ||
Дієприслівник | ||
відлу́щивши |