відлучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлу́чений відлу́чена відлу́чене відлу́чені
родовий відлу́ченого відлу́ченої відлу́ченого відлу́чених
давальний відлу́ченому відлу́ченій відлу́ченому відлу́ченим
знахідний відлу́чений, відлу́ченого відлу́чену відлу́чене відлу́чені, відлу́чених
орудний відлу́ченим відлу́ченою відлу́ченим відлу́ченими
місцевий на/у відлу́ченому, відлу́ченім на/у відлу́ченій на/у відлу́ченому, відлу́ченім на/у відлу́чених