відлупцьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлупцьо́ваний відлупцьо́вана відлупцьо́ване відлупцьо́вані
родовий відлупцьо́ваного відлупцьо́ваної відлупцьо́ваного відлупцьо́ваних
давальний відлупцьо́ваному відлупцьо́ваній відлупцьо́ваному відлупцьо́ваним
знахідний відлупцьо́ваного, відлупцьо́ваний відлупцьо́вану відлупцьо́ване відлупцьо́ваних, відлупцьо́вані
орудний відлупцьо́ваним відлупцьо́ваною відлупцьо́ваним відлупцьо́ваними
місцевий на/у відлупцьо́ваному, відлупцьо́ванім на/у відлупцьо́ваній на/у відлупцьо́ваному, відлупцьо́ванім на/у відлупцьо́ваних