відлунати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відлуна́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відлуна́є відлуна́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відлуна́в відлуна́ли
жін.р. відлуна́ла
сер.р. відлуна́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відлуна́вши