відлужити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відлу́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́жмо | |
| 2 особа | відлу́ж | відлу́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́жу | відлу́жимо, відлу́жим |
| 2 особа | відлу́жиш | відлу́жите |
| 3 особа | відлу́жить | відлу́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлу́жив | відлу́жили |
| жін.р. | відлу́жила | |
| сер.р. | відлу́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відлу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́живши | ||
| Інфінітив | відлу́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́жмо | |
| 2 особа | відлу́ж | відлу́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлу́жу | відлу́жимо, відлу́жим |
| 2 особа | відлу́жиш | відлу́жите |
| 3 особа | відлу́жить | відлу́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлу́жив | відлу́жили |
| жін.р. | відлу́жила | |
| сер.р. | відлу́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відлу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́живши | ||