-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відло́млювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відло́млюймо
2 особа відло́млюй відло́млюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відло́млюватиму відло́млюватимемо, відло́млюватимем
2 особа відло́млюватимеш відло́млюватимете
3 особа відло́млюватиме відло́млюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відло́млюю відло́млюємо, відло́млюєм
2 особа відло́млюєш відло́млюєте
3 особа відло́млює відло́млюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відло́млюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відло́млював відло́млювали
жін. р. відло́млювала
сер. р. відло́млювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відло́млювавши

Словник синонімів

ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). - Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти[влама́ти]розм.відчахну́ти. Почали чистити [губи] і пекти, відламуючи від кожної корінець і щедро посипаючи те місце сіллю (І. Франко); Відламав [Петро] гілочку японської вишні (В. Кучер); Мавпа обламувала омарові вуса (М. Трублаїні); Вони хутенько дістали свого хліба, вламали по шматку й заходились їсти (Є. Гуцало); Грім ударив у біле серце тополі, але не розбив її, а лише відчахнув величезну гілляку (І. Цюпа).