-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відли́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відли́пнімо, відли́пнім
2 особа відли́пни відли́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відли́пну відли́пнемо, відли́пнем
2 особа відли́пнеш відли́пнете
3 особа відли́пне відли́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відли́п, відли́пнув відли́пли, відли́пнули
жін.р. відли́пла, відли́пнула
сер.р. відли́пло, відли́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відли́пши, відли́пнувши

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене - переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). - Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час - достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба [ластівці] зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).