відлигнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відли́гнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відли́гне відли́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відли́гнув відли́гнули
жін.р. відли́гнула
сер.р. відли́гнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відли́гнувши