-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відле́жуватися, відле́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відле́жуймося, відле́жуймось
2 особа відле́жуйся, відле́жуйсь відле́жуйтеся, відле́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відле́жуватимуся, відле́жуватимусь відле́жуватимемося, відле́жуватимемось, відле́жуватимемся
2 особа відле́жуватимешся відле́жуватиметеся, відле́жуватиметесь
3 особа відле́жуватиметься відле́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відле́жуюся, відле́жуюсь відле́жуємося, відле́жуємось, відле́жуємся
2 особа відле́жуєшся відле́жуєтеся, відле́жуєтесь
3 особа відле́жується відле́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відле́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відле́жувався, відле́жувавсь відле́жувалися, відле́жувались
жін. р. відле́жувалася, відле́жувалась
сер. р. відле́жувалося, відле́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відле́жувавшись

Словник синонімів

ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯрозм.,ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯрозм.,НАЛЕ́ЖУВАТИрозм. - Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З. Тулуб); Відлежувався боєць [поранений] на горищі (Григорій Тютюнник); Помагала [Раїса] наймичці накривати стіл і проганяла о. Василя, що валявся з газетою на канапі (М. Коцюбинський); Вона виспалась зарані, належувати - обридло, іти - нікуди (Панас Мирний);
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).