ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙпідсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙрідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); - Дорога дальня, - каже Коханиха, - і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив [Чіпка] добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.