-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відлама́тися, відлама́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відлама́ється відлама́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відлама́вся, відлама́всь відлама́лися, відлама́лись
жін.р. відлама́лася, відлама́лась
сер.р. відлама́лося, відлама́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відлама́вшись

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів);ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). - Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися. Відбилось вушко від горнятка; Не встиг другий віз недалечко од’їхати, тріснула вісь; колесо одпало (І. Нечуй-Левицький); Сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (О. Гончар); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).