відлакований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлако́ваний відлако́вана відлако́ване відлако́вані
родовий відлако́ваного відлако́ваної відлако́ваного відлако́ваних
давальний відлако́ваному відлако́ваній відлако́ваному відлако́ваним
знахідний відлако́ваний, відлако́ваного відлако́вану відлако́ване відлако́вані, відлако́ваних
орудний відлако́ваним відлако́ваною відлако́ваним відлако́ваними
місцевий на/у відлако́ваному, відлако́ванім на/у відлако́ваній на/у відлако́ваному, відлако́ванім на/у відлако́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлако́ваний відлако́вана відлако́ване відлако́вані
родовий відлако́ваного відлако́ваної відлако́ваного відлако́ваних
давальний відлако́ваному відлако́ваній відлако́ваному відлако́ваним
знахідний відлако́ваний, відлако́ваного відлако́вану відлако́ване відлако́вані, відлако́ваних
орудний відлако́ваним відлако́ваною відлако́ваним відлако́ваними
місцевий на/у відлако́ваному, відлако́ванім на/у відлако́ваній на/у відлако́ваному, відлако́ванім на/у відлако́ваних