-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відку́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відку́шуймо
2 особа відку́шуй відку́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відку́шуватиму відку́шуватимемо, відку́шуватимем
2 особа відку́шуватимеш відку́шуватимете
3 особа відку́шуватиме відку́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відку́шую відку́шуємо, відку́шуєм
2 особа відку́шуєш відку́шуєте
3 особа відку́шує відку́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відку́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відку́шував відку́шували
жін. р. відку́шувала
сер. р. відку́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відку́шуваний
Безособова форма
відку́шувано
Дієприслівник
відку́шувавши

Словник синонімів

ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИрозм. - Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти[укуси́ти], кусну́ти. Сміючись [солдат із дівчиною] їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Гончар); Потрапивши в пастку, лисиця відгризає собі ногу й тікає (з журналу); Івась укусив пирога (Панас Мирний).