відкути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відку́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відку́ймо
2 особа відку́й відку́йте, відку́йте, відку́йте, відку́йте, відку́йте, відку́йте, відку́йте, відку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкую́ відкуємо́, відкує́м
2 особа відкує́ш відкуєте́
3 особа    
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р.  
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник