відкусити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкуси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкусі́мо, відкусі́м | |
| 2 особа | відкуси́ | відкусі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкушу́ | відку́симо, відку́сим |
| 2 особа | відку́сиш | відку́сите |
| 3 особа | відку́сить | відку́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкуси́в | відкуси́ли |
| жін.р. | відкуси́ла | |
| сер.р. | відкуси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відку́шений | ||
| Безособова форма | ||
| відку́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| відкуси́вши | ||