відкупоритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відкупо́ритися, відкупо́ритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відкупо́риться | відкупо́ряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкупо́рився, відкупо́ривсь | відкупо́рилися, відкупо́рились |
жін.р. | відкупо́рилася, відкупо́рилась | |
сер.р. | відкупо́рилося, відкупо́рилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкупо́рившись |
Інфінітив | відкупо́ритися, відкупо́ритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відкупо́риться | відкупо́ряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкупо́рився, відкупо́ривсь | відкупо́рилися, відкупо́рились |
жін.р. | відкупо́рилася, відкупо́рилась | |
сер.р. | відкупо́рилося, відкупо́рилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкупо́рившись |