-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкупо́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкупо́вуймо |
| 2 особа | відкупо́вуй | відкупо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупо́вуватиму | відкупо́вуватимемо, відкупо́вуватимем |
| 2 особа | відкупо́вуватимеш | відкупо́вуватимете |
| 3 особа | відкупо́вуватиме | відкупо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупо́вую | відкупо́вуємо, відкупо́вуєм |
| 2 особа | відкупо́вуєш | відкупо́вуєте |
| 3 особа | відкупо́вує | відкупо́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відкупо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відкупо́вував | відкупо́вували |
| жін. р. | відкупо́вувала |
| сер. р. | відкупо́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відкупо́вувавши |
Словник синонімів
КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх); ПРИДБАВА́ТИ рідко (купивши, ставати власником чогось); НАБИРА́ТИ розм. (тканину); СПРАВЛЯ́ТИ розм. (одяг, взуття тощо); ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ВІДКУПО́ВУВАТИ, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПА́ТИ розм. (щось у когось раніше ним придбане). - Док.: купи́ти, набу́ти, накупи́ти, накупля́ти, скупи́ти, придба́ти (широковживане) набра́ти, спра́вити, узя́ти [взя́ти], обладна́ти розм. перекупи́ти, відкупи́ти, окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання "Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, - ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); - А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); - А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); - Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ’яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).