відкуплятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкупля́тися, відкупля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкупля́ймося, відкупля́ймось | |
| 2 особа | відкупля́йся, відкупля́йсь | відкупля́йтеся, відкупля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкупля́тимуся, відкупля́тимусь | відкупля́тимемося, відкупля́тимемось, відкупля́тимемся |
| 2 особа | відкупля́тимешся | відкупля́тиметеся, відкупля́тиметесь |
| 3 особа | відкупля́тиметься | відкупля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкупля́юся, відкупля́юсь | відкупля́ємося, відкупля́ємось, відкупля́ємся |
| 2 особа | відкупля́єшся | відкупля́єтеся, відкупля́єтесь |
| 3 особа | відкупля́ється | відкупля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відкупля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відкупля́вся, відкупля́всь | відкупля́лися, відкупля́лись |
| жін. р. | відкупля́лася, відкупля́лась | |
| сер. р. | відкупля́лося, відкупля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкупля́вшись | ||