відкуплюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відку́плюватися, відку́плюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відку́плюймося, відку́плюймось | |
| 2 особа | відку́плюйтеся, відку́плюйтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відку́плюємося, відку́плюємось, відку́плюємся | |
| 2 особа | відку́плюєтеся, відку́плюєтесь | |
| 3 особа | відку́плюється | відку́плюються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відку́плювався, відку́плювавсь | відку́плювалися, відку́плювались |
| жін.р. | відку́плювалася, відку́плювалась | |
| сер.р. | відку́плювалося, відку́плювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відку́плювавшись | ||