відкупитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкупи́тися, відкупи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкупі́мося, відкупі́мось, відкупі́мся
2 особа відкупи́ся, відкупи́сь відкупі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкуплю́ся, відкуплю́сь відку́пимося, відку́пимось, відку́пимся
2 особа відку́пишся відку́питеся, відку́питесь
3 особа відку́питься відку́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкупи́вся, відкупи́всь відкупи́лися, відкупи́лись
жін.р. відкупи́лася, відкупи́лась
сер.р. відкупи́лося, відкупи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкупи́вшись