відкупитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкупи́тися, відкупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкупі́мося, відкупі́мось, відкупі́мся | |
| 2 особа | відкупи́ся, відкупи́сь | відкупі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкуплю́ся, відкуплю́сь | відку́пимося, відку́пимось, відку́пимся |
| 2 особа | відку́пишся | відку́питеся, відку́питесь |
| 3 особа | відку́питься | відку́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкупи́вся, відкупи́всь | відкупи́лися, відкупи́лись |
| жін.р. | відкупи́лася, відкупи́лась | |
| сер.р. | відкупи́лося, відкупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкупи́вшись | ||