відкуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(розкуватися)
Словник відмінків
| Інфінітив | відкува́тися, відкува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відку́ймося, відку́ймось | |
| 2 особа | відку́йся, відку́йсь | відку́йтеся, відку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкую́ся, відкую́сь | відкуємо́ся, відкуємо́сь, відкує́мся |
| 2 особа | відкує́шся | відкуєте́ся, відкуєте́сь |
| 3 особа | відкує́ться | відкую́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкува́вся, відкува́всь | відкува́лися, відкува́лись |
| жін.р. | відкува́лася, відкува́лась | |
| сер.р. | відкува́лося, відкува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкува́вшись | ||
| Інфінітив | відкува́тися, відкува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відку́ймося, відку́ймось | |
| 2 особа | відку́йся, відку́йсь | відку́йтеся, відку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкую́ся, відкую́сь | відкуємо́ся, відкуємо́сь, відкує́мся |
| 2 особа | відкує́шся | відкуєте́ся, відкуєте́сь |
| 3 особа | відкує́ться | відкую́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкува́вся, відкува́всь | відкува́лися, відкува́лись |
| жін.р. | відкува́лася, відкува́лась | |
| сер.р. | відкува́лося, відкува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкува́вшись | ||