-1-
дієслово доконаного виду
(розкуватися)

Словник відмінків

Інфінітив відкува́тися, відкува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відку́ймося, відку́ймось
2 особа відку́йся, відку́йсь відку́йтеся, відку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкую́ся, відкую́сь відкуємо́ся, відкуємо́сь, відкує́мся
2 особа відкує́шся відкуєте́ся, відкуєте́сь
3 особа відкує́ться відкую́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкува́вся, відкува́всь відкува́лися, відкува́лись
жін.р. відкува́лася, відкува́лась
сер.р. відкува́лося, відкува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкува́вшись
Інфінітив відкува́тися, відкува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відку́ймося, відку́ймось
2 особа відку́йся, відку́йсь відку́йтеся, відку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкую́ся, відкую́сь відкуємо́ся, відкуємо́сь, відкує́мся
2 особа відкує́шся відкуєте́ся, відкуєте́сь
3 особа відкує́ться відкую́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкува́вся, відкува́всь відкува́лися, відкува́лись
жін.р. відкува́лася, відкува́лась
сер.р. відкува́лося, відкува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкува́вшись