відкріпитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкріпи́тися, відкріпи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкріпі́мося, відкріпі́мось, відкріпі́мся | |
| 2 особа | відкріпи́ся, відкріпи́сь | відкріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкріплю́ся, відкріплю́сь | відкрі́пимося, відкрі́пимось, відкрі́пимся |
| 2 особа | відкрі́пишся | відкрі́питеся, відкрі́питесь |
| 3 особа | відкрі́питься | відкрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкріпи́вся, відкріпи́всь | відкріпи́лися, відкріпи́лись |
| жін.р. | відкріпи́лася, відкріпи́лась | |
| сер.р. | відкріпи́лося, відкріпи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкріпи́вшись | ||