відкріпитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкріпи́тися, відкріпи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкріпі́мося, відкріпі́мось, відкріпі́мся
2 особа відкріпи́ся, відкріпи́сь відкріпі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкріплю́ся, відкріплю́сь відкрі́пимося, відкрі́пимось, відкрі́пимся
2 особа відкрі́пишся відкрі́питеся, відкрі́питесь
3 особа відкрі́питься відкрі́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкріпи́вся, відкріпи́всь відкріпи́лися, відкріпи́лись
жін.р. відкріпи́лася, відкріпи́лась
сер.р. відкріпи́лося, відкріпи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкріпи́вшись