-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкріпи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкріпі́мо, відкріпі́м
2 особа відкріпи́ відкріпі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкріплю́ відкрі́пимо, відкрі́пим
2 особа відкрі́пиш відкрі́пите
3 особа відкрі́пить відкрі́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкріпи́в відкріпи́ли
жін.р. відкріпи́ла
сер.р. відкріпи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкрі́плений
Безособова форма
відкрі́плено
Дієприслівник
відкріпи́вши

Словник синонімів

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. - Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).