відкріпити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкріпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкріпі́мо, відкріпі́м | |
| 2 особа | відкріпи́ | відкріпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкріплю́ | відкрі́пимо, відкрі́пим |
| 2 особа | відкрі́пиш | відкрі́пите |
| 3 особа | відкрі́пить | відкрі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкріпи́в | відкріпи́ли |
| жін.р. | відкріпи́ла | |
| сер.р. | відкріпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відкрі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| відкрі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| відкріпи́вши | ||