-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відкру́чування  
родовий відкру́чування  
давальний відкру́чуванню  
знахідний відкру́чування  
орудний відкру́чуванням  
місцевий на/у відкру́чуванні, відкру́чуванню  
кличний відкру́чування*  

Словник антонімів

ВІДКРУЧУВАТИ ЗАКРУЧУВАТИ
Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати що-н., відгвинчувати. Рухаючи по гвинтовій різьбі, закривати що-н., загвинчувати.
Відкручуватизакручувати гайки, покришки, трубки, циліндри; в апараті, в машині, в станку, в цеху, на фабриці, в коридорі; дуже, легко, із задоволенням, із зусиллями, сильно, швидко.
Льонька відкручував якісь трубки й гайки (О. Донченко). Він кладе ключа й закручує гайку (Ю. Смолич).
Відкручування ~закручування; відгвинчувати ~загвинчувати