-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкрути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкруті́мо, відкруті́м
2 особа відкрути́ відкруті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкручу́ відкру́тимо, відкру́тим
2 особа відкру́тиш відкру́тите
3 особа відкру́тить відкру́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкрути́в відкрути́ли
жін.р. відкрути́ла
сер.р. відкрути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкру́чений
Безособова форма
відкру́чено
Дієприслівник
відкрути́вши

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИрідко,ВІДШРУБО́ВУВАТИрідко,ВИШРУБО́ВУВАТИрідко. - Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку [на теплому двигуні машини].., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби [в телевізорі] не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); - За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку [Івась] виймав, шрубок одшрубував (дума).