відкритий 1

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкри́тий відкри́та відкри́те відкри́ті
родовий відкри́того відкри́тої відкри́того відкри́тих
давальний відкри́тому відкри́тій відкри́тому відкри́тим
знахідний відкри́тий, відкри́того відкри́ту відкри́те відкри́ті, відкри́тих
орудний відкри́тим відкри́тою відкри́тим відкри́тими
місцевий на/у відкри́тому, відкри́тім на/у відкри́тій на/у відкри́тому, відкри́тім на/у відкри́тих

Словник синонімів

ВІДКРИ́ТИЙ (про шию, голову, груди - нічим не прикритий, не заслонений), ОГО́ЛЕНИЙ, ГО́ЛИЙ, РОЗХРИ́СТАНИЙ (перев. про груди). З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (І. Франко); На мить Черниш загледів Сагайду, що майнув.. з оголеними волохатими грудьми (О. Гончар); Вона затулила рукою голі перса (М. Коцюбинський); З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто (Леся Українка).
ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙрідше.Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).
ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙзаст.Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).
ЩИ́РИЙ (про погляд, усмішку і т. ін. - який виражає чистоту почуттів, прагнень), ВІДВЕ́РТИЙ, ВІДКРИ́ТИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЧИ́СТИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕПІДРО́БНИЙ, НЕВДА́ВАНИЙ. Його очі були такі щирі, немов дивились їй в душу (Леся Українка); Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар); Капітан Косачов, .. із срібними скронями й відвертим поглядом розумних очей, розпитував доньку про рідне місто (Ю. Збанацький); Наче батько на сина, дивився Килигей на свого колишнього повстанця. Змінився, змужнів, лише по оцій усмішці, відкритій, сердечній, і впізнав (О. Гончар); Переді мною були очі старого й чистий погляд дівчини, що так дивилась на нас (О. Досвітній); Природна усмішка; На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (С. Добровольський); - З’їм його [зілля] й трісну? - мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (І. Франко).

Словник антонімів

ТАЄМНИЙ ЯВНИЙ
Який прихований від когось, невідомий, секретний, потайний, прихований, притаєний, скритний, (який невизнаний законом) нелегальний. Якого не приховують, відкритий, очевидний, (який визнаний законом) легальний.
Таємний, а, е ~  явний, а, е адреса, ворог, ворожнеча, вплив, заздрість, злоба, змова, місце, несправедливість, організація, смисл. Таємні ~  явні бажання, думки, захоплення, незадоволення, помилки, порушення, явища. Бути, вважатися, виглядати, залишатися, здаватися, робитися, ставати таємним ~  явним. Зовсім, надто, повністю, цілком таємний ~  явний.
Таємне голосування - голосування бюлетенями, опусканням кульок ~  явне, відкрите голосування - голосування на виду в усіх.
Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог (Г. Тютюнник).
Потайний //притаєний ~явний, таємно ~явно, таємність ~явність; секретний //скритний ~відкритий, прихований ~неприхований; нелегальний ~легальний

Словник фразеологізмів

відкри́та (розкри́та) душа́ у кого, чия. 1. для кого. Хто-небудь прихильно, щиро ставиться до кого-небудь. — По гроші найясніший [князь] велів звернутися до вас…— Для вас, Антоне Андрійовичу, завжди відкрита в мене душа (С. Добровольський).

2. для чого. Хто-небудь чулий, чуйний до чогось. Хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте .. я чую — встає з глибини, як вічне прокляття: — .. Ти все ж самотній!.. (М. Коцюбинський).

відкри́те се́рце у кого. Хто-небудь прямий, щирий, відвертий у стосунках з людьми. Він [Сеспель] вірив Пакришневі, знав, що той каже правду, бо упевнився, що у своєму житті не зустрічав сердечнішого друга, людини з таким щирим і відкритим серцем (Ю. Збанацький).

відкри́тим те́кстом, перев. зі сл. говори́ти, назива́ти і под. Відверто, прямолінійно, не вдаючись до натяків. Деяких адресатів [в епіграмах М. Лукаша] названо відкритим текстом, про інших здогадатися неважко (З газети).

відкрива́ти / відкри́ти ка́рти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто. — Звичайні собі туристи. І ніхто не зобов’язаний відкривати перед ними всі свої карти (П. Оровецький); — Коли я говорю з циганами, вони питають мене: “Де твоя дочка? Навіть вона тебе вже не слухає?..” Нур розуміє, що цими словами, цим признанням він відкриває свої останні карти, показує своє безсилля (Д. Ткач); Сохацький вважав за можливе піти на риск і не виконав прямої директорової вказівки: до Держплану не пішов і питання ні з ким не погоджував. Боявся передчасно відкрити карти (Л. Дмитерко); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). відкри́ті ка́рти. Сиволап зважив, що його карти відкриті, .. зціпивши зуби, погодився на дільницю (Д. Ткач).

гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко).

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

з відкри́тою (розкри́тою) душе́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти. Щиро, радісно. — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар); Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко); Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський); // Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу).

з відкри́тою (розкри́тою) душе́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти. Щиро, радісно. — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар); Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко); Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський); // Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу).

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена [полеглих у бою] (Н. Тихий).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

у відкри́ту. 1. Відверто, не таємно. — За це питання можна голосувати у відкриту,— запропонував Олексій Федорович (З журналу).

2. Відвертий, неприхований. Стала [Мирослава] думати, що їй треба ховати, і нічого не могла здумати: просто ховатися їй не було з чим. Не ті часи! Боротьба у відкриту (А. Головко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкри́тий відкри́та відкри́те відкри́ті
родовий відкри́того відкри́тої відкри́того відкри́тих
давальний відкри́тому відкри́тій відкри́тому відкри́тим
знахідний відкри́тий, відкри́того відкри́ту відкри́те відкри́ті, відкри́тих
орудний відкри́тим відкри́тою відкри́тим відкри́тими
місцевий на/у відкри́тому, відкри́тім на/у відкри́тій на/у відкри́тому, відкри́тім на/у відкри́тих

Словник синонімів

ВІДКРИ́ТИЙ (про шию, голову, груди - нічим не прикритий, не заслонений), ОГО́ЛЕНИЙ, ГО́ЛИЙ, РОЗХРИ́СТАНИЙ (перев. про груди). З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (І. Франко); На мить Черниш загледів Сагайду, що майнув.. з оголеними волохатими грудьми (О. Гончар); Вона затулила рукою голі перса (М. Коцюбинський); З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто (Леся Українка).
ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙрідше.Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).
ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙзаст.Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).
ЩИ́РИЙ (про погляд, усмішку і т. ін. - який виражає чистоту почуттів, прагнень), ВІДВЕ́РТИЙ, ВІДКРИ́ТИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЧИ́СТИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕПІДРО́БНИЙ, НЕВДА́ВАНИЙ. Його очі були такі щирі, немов дивились їй в душу (Леся Українка); Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар); Капітан Косачов, .. із срібними скронями й відвертим поглядом розумних очей, розпитував доньку про рідне місто (Ю. Збанацький); Наче батько на сина, дивився Килигей на свого колишнього повстанця. Змінився, змужнів, лише по оцій усмішці, відкритій, сердечній, і впізнав (О. Гончар); Переді мною були очі старого й чистий погляд дівчини, що так дивилась на нас (О. Досвітній); Природна усмішка; На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (С. Добровольський); - З’їм його [зілля] й трісну? - мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (І. Франко).

Словник антонімів

ТАЄМНИЙ ЯВНИЙ
Який прихований від когось, невідомий, секретний, потайний, прихований, притаєний, скритний, (який невизнаний законом) нелегальний. Якого не приховують, відкритий, очевидний, (який визнаний законом) легальний.
Таємний, а, е ~  явний, а, е адреса, ворог, ворожнеча, вплив, заздрість, злоба, змова, місце, несправедливість, організація, смисл. Таємні ~  явні бажання, думки, захоплення, незадоволення, помилки, порушення, явища. Бути, вважатися, виглядати, залишатися, здаватися, робитися, ставати таємним ~  явним. Зовсім, надто, повністю, цілком таємний ~  явний.
Таємне голосування - голосування бюлетенями, опусканням кульок ~  явне, відкрите голосування - голосування на виду в усіх.
Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог (Г. Тютюнник).
Потайний //притаєний ~явний, таємно ~явно, таємність ~явність; секретний //скритний ~відкритий, прихований ~неприхований; нелегальний ~легальний

Словник фразеологізмів

відкри́та (розкри́та) душа́ у кого, чия. 1. для кого. Хто-небудь прихильно, щиро ставиться до кого-небудь. — По гроші найясніший [князь] велів звернутися до вас…— Для вас, Антоне Андрійовичу, завжди відкрита в мене душа (С. Добровольський).

2. для чого. Хто-небудь чулий, чуйний до чогось. Хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте .. я чую — встає з глибини, як вічне прокляття: — .. Ти все ж самотній!.. (М. Коцюбинський).

відкри́те се́рце у кого. Хто-небудь прямий, щирий, відвертий у стосунках з людьми. Він [Сеспель] вірив Пакришневі, знав, що той каже правду, бо упевнився, що у своєму житті не зустрічав сердечнішого друга, людини з таким щирим і відкритим серцем (Ю. Збанацький).

відкри́тим те́кстом, перев. зі сл. говори́ти, назива́ти і под. Відверто, прямолінійно, не вдаючись до натяків. Деяких адресатів [в епіграмах М. Лукаша] названо відкритим текстом, про інших здогадатися неважко (З газети).

відкрива́ти / відкри́ти ка́рти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто. — Звичайні собі туристи. І ніхто не зобов’язаний відкривати перед ними всі свої карти (П. Оровецький); — Коли я говорю з циганами, вони питають мене: “Де твоя дочка? Навіть вона тебе вже не слухає?..” Нур розуміє, що цими словами, цим признанням він відкриває свої останні карти, показує своє безсилля (Д. Ткач); Сохацький вважав за можливе піти на риск і не виконав прямої директорової вказівки: до Держплану не пішов і питання ні з ким не погоджував. Боявся передчасно відкрити карти (Л. Дмитерко); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). відкри́ті ка́рти. Сиволап зважив, що його карти відкриті, .. зціпивши зуби, погодився на дільницю (Д. Ткач).

гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко).

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

з відкри́тою (розкри́тою) душе́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти. Щиро, радісно. — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар); Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко); Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський); // Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу).

з відкри́тою (розкри́тою) душе́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти. Щиро, радісно. — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар); Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко); Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський); // Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу).

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена [полеглих у бою] (Н. Тихий).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

у відкри́ту. 1. Відверто, не таємно. — За це питання можна голосувати у відкриту,— запропонував Олексій Федорович (З журналу).

2. Відвертий, неприхований. Стала [Мирослава] думати, що їй треба ховати, і нічого не могла здумати: просто ховатися їй не було з чим. Не ті часи! Боротьба у відкриту (А. Головко).