-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відко́чуватися, відко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відко́чуймося, відко́чуймось
2 особа відко́чуйся, відко́чуйсь відко́чуйтеся, відко́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відко́чуватимуся, відко́чуватимусь відко́чуватимемося, відко́чуватимемось, відко́чуватимемся
2 особа відко́чуватимешся відко́чуватиметеся, відко́чуватиметесь
3 особа відко́чуватиметься відко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відко́чуюся, відко́чуюсь відко́чуємося, відко́чуємось, відко́чуємся
2 особа відко́чуєшся відко́чуєтеся, відко́чуєтесь
3 особа відко́чується відко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відко́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відко́чувався, відко́чувавсь відко́чувалися, відко́чувались
жін. р. відко́чувалася, відко́чувалась
сер. р. відко́чувалося, відко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відко́чувавшись

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (про закочені рукава, холоші, комір і т. ін.), ВІДСУ́КУВАТИСЯрідко. - Док.: відкоти́тися, відсука́тися. Коли Богдан відчиняв двері, рукав його куртки трохи одкотився (Ю. Яновський); Холоші відсукалися.
ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД’ЇЖДЖА́ТИ, ВІД’ЇЗДИ́ТИ (їдучи);ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ВІДПЛИГА́ТИ (плигаючи); ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (котячись);ВІДСУВА́ТИСЯ (сунучись). - Док.: віддали́тися, відокре́митися, посу́нутися, від’ї́хати, відбі́гти, відлеті́ти, відплисти́, відпливти́, відплигну́ти, відкоти́тися, відсу́нутися. Коли трактори віддалялися на другий край поля, голос жайворонка прозоро бринів над головою (Ю. Яновський); Відокремившись від коша миль на двадцять, [загони] розподілялися на дрібні ланки і віялом розсипалися степом (З. Тулуб); - Ти хто такий? - запитав Петруся білоголовий. Петрусь злякався і посунувсь від їх (Панас Мирний); Всі обличчя повернулись на південь, де в золотій хмарці швидко даленів, зменшувався гетьманський ридван (В. Мисик); Дядько чомусь озирнувся назад, ніби прикидаючи оком, чи далеко від’їхали від піску (О. Досвітній); Лукаш.. відбігає геть далеко від Мавки (Леся Українка); Він [метелик] крильцями тріпотить.. Все круг мене, все круг мене, Відлетить, то прилетить! (І. Франко); Човен плавно загойдався,.. відпливаючи все далі від берега (І. Цюпа); - Машина скокнула в ямку та так шкереберть і перевернулася.. Одно колесо від неї аж геть-геть одкотилося (Панас Мирний); Кого не припікає, той не відсувається (прислів’я).
ВІДСТУПА́ТИ (під час воєнних дій рухатися назад чи вбік з певного місця, позицій під натиском супротивника, ворога), ВІДХО́ДИТИ, РЕТИРУВА́ТИСЯзаст.;ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (швидко); ТІКА́ТИ, УТІКА́ТИ[ВТІКА́ТИ] (дуже швидко, поспішно), ДРА́ПАТИзневажл. - Док.: відступи́ти, відійти́, ретирува́тися, відкоти́тися, утекти́[втекти́], драпону́ти, драпну́ти. Бій тривав недовго. Ворог поспішно відступав (В. Гжицький); Не відходять [вороги], а тікають, наввипередки тікають до переправ, кавалерія давить піхоту, кидають артилерію, кулемети в плавнях (О. Гончар); Він [корпус] з такою рішучістю і силою натиснув на неприятеля, що французи змушені були ретируватись (П. Кочура); Розбите польське військо утікало з поля (Я. Качура); - Бачив, скільки сьогодні машин помчало на Ригу? Драпають німчики! (П. Автомонов).