відкочуватися 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відко́чуватися, відко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відко́чуймося, відко́чуймось | |
| 2 особа | відко́чуйся, відко́чуйсь | відко́чуйтеся, відко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відко́чуватимуся, відко́чуватимусь | відко́чуватимемося, відко́чуватимемось, відко́чуватимемся |
| 2 особа | відко́чуватимешся | відко́чуватиметеся, відко́чуватиметесь |
| 3 особа | відко́чуватиметься | відко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відко́чуюся, відко́чуюсь | відко́чуємося, відко́чуємось, відко́чуємся |
| 2 особа | відко́чуєшся | відко́чуєтеся, відко́чуєтесь |
| 3 особа | відко́чується | відко́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відко́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відко́чувався, відко́чувавсь | відко́чувалися, відко́чувались |
| жін. р. | відко́чувалася, відко́чувалась | |
| сер. р. | відко́чувалося, відко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відко́чувавшись | ||