відкочувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(котячи, просувати в бік від чогось)

Словник відмінків

Інфінітив відко́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відко́чуймо
2 особа відко́чуй відко́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відко́чуватиму відко́чуватимемо, відко́чуватимем
2 особа відко́чуватимеш відко́чуватимете
3 особа відко́чуватиме відко́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відко́чую відко́чуємо, відко́чуєм
2 особа відко́чуєш відко́чуєте
3 особа відко́чує відко́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відко́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відко́чував відко́чували
жін. р. відко́чувала
сер. р. відко́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відко́чуваний
Безособова форма
відко́чувано
Дієприслівник
відко́чувавши

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИрідше. - Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.
-2-
дієслово доконаного виду
(закінчити кочувати)

Словник відмінків

Інфінітив відко́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відко́чуймо
2 особа відко́чуй відко́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відко́чуватиму відко́чуватимемо, відко́чуватимем
2 особа відко́чуватимеш відко́чуватимете
3 особа відко́чуватиме відко́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відко́чую відко́чуємо, відко́чуєм
2 особа відко́чуєш відко́чуєте
3 особа відко́чує відко́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відко́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відко́чував відко́чували
жін. р. відко́чувала
сер. р. відко́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відко́чуваний
Безособова форма
відко́чувано
Дієприслівник
відко́чувавши

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИрідше. - Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.

Словник відмінків

Інфінітив відкочува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкочу́ймо
2 особа відкочу́й відкочу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкочу́ю відкочу́ємо, відкочу́єм
2 особа відкочу́єш відкочу́єте
3 особа відкочу́є відкочу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкочува́в відкочува́ли
жін.р. відкочува́ла
сер.р. відкочува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкочува́вши