відкочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відко́чений відко́чена відко́чене відко́чені
родовий відко́ченого відко́ченої відко́ченого відко́чених
давальний відко́ченому відко́ченій відко́ченому відко́ченим
знахідний відко́чений відко́чену відко́чене відко́чені
орудний відко́ченим відко́ченою відко́ченим відко́ченими
місцевий на/у відко́ченому, відко́ченім на/у відко́ченій на/у відко́ченому, відко́ченім на/у відко́чених