-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відко́ханий відко́хана відко́хане відко́хані
родовий відко́ханого відко́ханої відко́ханого відко́ханих
давальний відко́ханому відко́ханій відко́ханому відко́ханим
знахідний відко́ханий, відко́ханого відко́хану відко́хане відко́хані, відко́ханих
орудний відко́ханим відко́ханою відко́ханим відко́ханими
місцевий на/у відко́ханому, відко́ханім на/у відко́ханій на/у відко́ханому, відко́ханім на/у відко́ханих

Словник синонімів

ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙрідше.Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики - все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відко́ханий відко́хана відко́хане відко́хані
родовий відко́ханого відко́ханої відко́ханого відко́ханих
давальний відко́ханому відко́ханій відко́ханому відко́ханим
знахідний відко́ханий, відко́ханого відко́хану відко́хане відко́хані, відко́ханих
орудний відко́ханим відко́ханою відко́ханим відко́ханими
місцевий на/у відко́ханому, відко́ханім на/у відко́ханій на/у відко́ханому, відко́ханім на/у відко́ханих

Словник синонімів

ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙрідше.Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики - все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).