відкотний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкотни́й відкотна́ відкотне́ відкотні́
родовий відкотно́го відкотно́ї відкотно́го відкотни́х
давальний відкотно́му відкотні́й відкотно́му відкотни́м
знахідний відкотни́й, відкотно́го відкотну́ відкотне́ відкотні́, відкотни́х
орудний відкотни́м відкотно́ю відкотни́м відкотни́ми
місцевий на/у відкотно́му, відкотні́м на/у відкотні́й на/у відкотно́му, відкотні́м на/у відкотни́х
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкотни́й відкотна́ відкотне́ відкотні́
родовий відкотно́го відкотно́ї відкотно́го відкотни́х
давальний відкотно́му відкотні́й відкотно́му відкотни́м
знахідний відкотни́й, відкотно́го відкотну́ відкотне́ відкотні́, відкотни́х
орудний відкотни́м відкотно́ю відкотни́м відкотни́ми
місцевий на/у відкотно́му, відкотні́м на/у відкотні́й на/у відкотно́му, відкотні́м на/у відкотни́х