-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкоті́мо, відкоті́м
2 особа відкоти́ відкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкочу́ відко́тимо, відко́тим
2 особа відко́тиш відко́тите
3 особа відко́тить відко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкоти́в відкоти́ли
жін.р. відкоти́ла
сер.р. відкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відко́чений
Безособова форма
відко́чено
Дієприслівник
відкоти́вши

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИрідше. - Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.