відкотити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкоті́мо, відкоті́м | |
| 2 особа | відкоти́ | відкоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкочу́ | відко́тимо, відко́тим |
| 2 особа | відко́тиш | відко́тите |
| 3 особа | відко́тить | відко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкоти́в | відкоти́ли |
| жін.р. | відкоти́ла | |
| сер.р. | відкоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відко́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відко́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відкоти́вши | ||