відкоркуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкоркува́тися, відкоркува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкорку́ється відкорку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкоркува́вся, відкоркува́всь відкоркува́лися, відкоркува́лись
жін.р. відкоркува́лася, відкоркува́лась
сер.р. відкоркува́лося, відкоркува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкоркува́вшись