відкоркуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкоркува́тися, відкоркува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відкорку́ється | відкорку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкоркува́вся, відкоркува́всь | відкоркува́лися, відкоркува́лись |
| жін.р. | відкоркува́лася, відкоркува́лась | |
| сер.р. | відкоркува́лося, відкоркува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкоркува́вшись | ||