відкоркувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкоркува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкорку́ймо | |
| 2 особа | відкорку́й | відкорку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкорку́ю | відкорку́ємо, відкорку́єм |
| 2 особа | відкорку́єш | відкорку́єте |
| 3 особа | відкорку́є | відкорку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкоркува́в | відкоркува́ли |
| жін.р. | відкоркува́ла | |
| сер.р. | відкоркува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відкорко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відкорко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відкоркува́вши | ||