-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкоркува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкорку́ймо
2 особа відкорку́й відкорку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкорку́ю відкорку́ємо, відкорку́єм
2 особа відкорку́єш відкорку́єте
3 особа відкорку́є відкорку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкоркува́в відкоркува́ли
жін.р. відкоркува́ла
сер.р. відкоркува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкорко́ваний
Безособова форма
відкорко́вано
Дієприслівник
відкоркува́вши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИрідше,РОЗКУ́ПО́РЮВАТИрідше, РОЗКУ́БРЮВАТИдіал. (пляшку). - Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг [Сергій] з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.