-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкорко́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкорко́вуймо
2 особа відкорко́вуй відкорко́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкорко́вуватиму відкорко́вуватимемо, відкорко́вуватимем
2 особа відкорко́вуватимеш відкорко́вуватимете
3 особа відкорко́вуватиме відкорко́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відкорко́вую відкорко́вуємо, відкорко́вуєм
2 особа відкорко́вуєш відкорко́вуєте
3 особа відкорко́вує відкорко́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відкорко́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відкорко́вував відкорко́вували
жін. р. відкорко́вувала
сер. р. відкорко́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкорко́вуваний
Безособова форма
відкорко́вувано
Дієприслівник
відкорко́вувавши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИрідше,РОЗКУ́ПО́РЮВАТИрідше, РОЗКУ́БРЮВАТИдіал. (пляшку). - Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг [Сергій] з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.