відкорковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкорко́вуваний відкорко́вувана відкорко́вуване відкорко́вувані
родовий відкорко́вуваного відкорко́вуваної відкорко́вуваного відкорко́вуваних
давальний відкорко́вуваному відкорко́вуваній відкорко́вуваному відкорко́вуваним
знахідний відкорко́вуваний відкорко́вувану відкорко́вуване відкорко́вувані
орудний відкорко́вуваним відкорко́вуваною відкорко́вуваним відкорко́вуваними
місцевий на/у відкорко́вуваному, відкорко́вуванім на/у відкорко́вуваній на/у відкорко́вуваному, відкорко́вуванім на/у відкорко́вуваних