відкоркований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відкорко́ваний відкорко́вана відкорко́ване відкорко́вані
родовий відкорко́ваного відкорко́ваної відкорко́ваного відкорко́ваних
давальний відкорко́ваному відкорко́ваній відкорко́ваному відкорко́ваним
знахідний відкорко́ваний відкорко́вану відкорко́ване відкорко́вані
орудний відкорко́ваним відкорко́ваною відкорко́ваним відкорко́ваними
місцевий на/у відкорко́ваному, відкорко́ванім на/у відкорко́ваній на/у відкорко́ваному, відкорко́ванім на/у відкорко́ваних