-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкопи́литися, відкопи́литись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкопи́литься відкопи́ляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкопи́лився, відкопи́ливсь відкопи́лилися, відкопи́лились
жін.р. відкопи́лилася, відкопи́лилась
сер.р. відкопи́лилося, відкопи́лилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкопи́лившись

Словник синонімів

ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П’ЯСТИ́СЯрідше,ПНУ́ТИСЯрідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (звич. про губи). - Док.: ви́пнутися, ви́п’ястися, відду́тися, відстовбу́рчитися, відкопи́литися, закопи́литися. Жартує та сміється, аж вилиці випинаються на сухих щоках (І. Нечуй-Левицький); Її чорне обличчя стало якимсь кумедно поважним, червоні губи віддулися, неначе вона сердилась (М. Коцюбинський); Ех, Гамалія, Гамалія, гордий та вільний. Чого ж твої плечі згорбились, а голова похилилась? Чого між мотуззям пнуться козацькі жили? (Григорій Тютюнник); - А ви напам’ять вже вивчили? - недовірливо покосився підполковник і знову його перегнуті .. уста відстовбурчувались (М. Стельмах); [Солдат:] А пані усміхається так лагідно до гостей. І нижня губа відкопилилася (П. Кочура); - Дивлюся - ніс закопилився (Панас Мирний).