відкомандирувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відкомандирува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відкомандиру́ймо | |
2 особа | відкомандиру́й | відкомандиру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відкомандиру́ю | відкомандиру́ємо, відкомандиру́єм |
2 особа | відкомандиру́єш | відкомандиру́єте |
3 особа | відкомандиру́є | відкомандиру́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкомандирува́в | відкомандирува́ли |
жін.р. | відкомандирува́ла | |
сер.р. | відкомандирува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відкомандиро́ваний | ||
Безособова форма | ||
відкомандиро́вано | ||
Дієприслівник | ||
відкомандирува́вши |