відкомандирувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відкомандирува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкомандиру́ймо | |
| 2 особа | відкомандиру́й | відкомандиру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкомандиру́ю | відкомандиру́ємо, відкомандиру́єм |
| 2 особа | відкомандиру́єш | відкомандиру́єте |
| 3 особа | відкомандиру́є | відкомандиру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкомандирува́в | відкомандирува́ли |
| жін.р. | відкомандирува́ла | |
| сер.р. | відкомандирува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відкомандиро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відкомандиро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відкомандирува́вши | ||