відколупуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відколу́пуватися, відколу́пуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відколу́пуватиметься | відколу́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відколу́пується | відколу́пуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відколу́пуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відколу́пувався, відколу́пувавсь | відколу́пувалися, відколу́пувались |
| жін. р. | відколу́пувалася, відколу́пувалась | |
| сер. р. | відколу́пувалося, відколу́пувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відколу́пувавшись | ||