відколупнутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відколупну́тися, відколупну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відколупне́ться відколупну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відколупну́вся, відколупну́всь відколупну́лися, відколупну́лись
жін.р. відколупну́лася, відколупну́лась
сер.р. відколупну́лося, відколупну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відколупну́вшись