відколупнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відколупну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відколупні́мо, відколупні́м
2 особа відколупни́ відколупні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відколупну́ відколупнемо́, відколупне́м
2 особа відколупне́ш відколупнете́
3 особа відколупне́ відколупну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відколупну́в відколупну́ли
жін.р. відколупну́ла
сер.р. відколупну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відколупну́вши