відколупатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відколупа́тися, відколупа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відколупа́ється відколупа́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відколупа́вся, відколупа́всь відколупа́лися, відколупа́лись
жін.р. відколупа́лася, відколупа́лась
сер.р. відколупа́лося, відколупа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відколупа́вшись