відкозиряти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відкозиря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкозиря́ймо | |
| 2 особа | відкозиря́й | відкозиря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкозиря́ю | відкозиря́ємо, відкозиря́єм |
| 2 особа | відкозиря́єш | відкозиря́єте |
| 3 особа | відкозиря́є | відкозиря́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкозиря́в | відкозиря́ли |
| жін.р. | відкозиря́ла | |
| сер.р. | відкозиря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкозиря́вши | ||