відклякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відкля́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відкля́кнімо, відкля́кнім | |
| 2 особа | відкля́кни | відкля́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкля́кну | відкля́кнемо, відкля́кнем |
| 2 особа | відкля́кнеш | відкля́кнете |
| 3 особа | відкля́кне | відкля́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкля́кнув | відкля́кнули |
| жін.р. | відкля́кнула | |
| сер.р. | відкля́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкля́кнувши | ||